- повішати
- -аю, -аєш, док., перех.1) Повісити, почепити все чи багато чого-небудь.2) Скарати на смерть через повішення всіх чи багатьох.3) діал. Повісити (у 3 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
повішати — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
повѣшати — ПОВѢША|ТИ (2*), Ю, ѤТЬ гл. Вешать, подвешивать: и иконы ѡдраша. а иныѣ. поимаша. и кр(с)ты ч(с)тны˫а. и ссуды св҃щны˫а. и книгы и порты бл҃жных(ъ) первы(х) кнѧзьи. еже бѧху повѣшали в цр҃квахъ ст҃хъ на памѧ(т) собѣ. ЛЛ 1377, 142 (1203); то же Там … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повѣшаѥмъ — (2*) прич. страд. наст. к повѣшати: мѣдѧна˫а же зми˫а повѣшаема не ˫ако обра(з) х(с)въ. но в ѡбраза мѣсто. ГБ к. XIV, 52г. – ?: аще знаѥмъ ѥсть мѹжь. тъгда ѥгда расмотрить игѹ||менъ. образъ ѥмѹ подати. вьсе бо томѹ того искѹшениѥ. и разѹма… … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
повішаний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до повішати … Український тлумачний словник
повішання — я, с. Дія за знач. повішати 2) … Український тлумачний словник
повільнішати — 1 дієслово недоконаного виду стати повільнішим повільнішати 2 дієслово доконаного виду стати вільнішим про життя тощо … Орфографічний словник української мови
повільнішати — I ає, недок. Ставати повільнішим (див. повільний); уповільнюватися. II ає, док. Стати вільнішим (див. вільний 5)); звільнитися від чого небудь … Український тлумачний словник
повільнішання — я, с. Дія за знач. повільнішати … Український тлумачний словник
пов'язувати — I = пов язати (що з чим установлювати спільність, зв язок, взаємну залежність між кимсь / чимсь), прив язувати, прив язати (що до чого), приписувати, приписати (що чому), приплутувати, приплутати (що до чого), примішувати, примішати (що до чого) … Словник синонімів української мови
вішати — вішам, шаш, Пн. [1.] Вішати, надавати чому небудь висячого положення, повісити. [2.] Страчувати через повішення … Словник лемківскої говірки